Сквирська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 ім. М.Ольшевського

Вітаю Вас, Гість

 Славну й унікальну історію має Сквирська ЗОШ I – IIIст.№1 ім. М. Ольшевського, що на Київщині. У школі працює колектив однодумців, тих, кого об’єднує спільна мета і спільна діяльність... Педагоги закладу завжди є на вістрі проблем реформування сучасної школи, втілюють  ідеї колективної творчої справи, проектних та пошуково – дослідницьких технологій, роботи з обдарованими дітьми, розвитку творчих здібностей учнів.

       У своїй роботі школа спирається на цікаві педагогічні традиції, які роками вироблялися у школі №1, яка у 20 – х роках носила ім’я І. Франка, у 30 – х роках вважалася “зразковою” середньою, а з 60 – х років прийняла ім’я свого героя – випускника М. М.Ольшевського. У 80 –х роках тут працювала всеукраїнська школа передового педагогічного досвіду з учнівської творчості, а в 70 – х роках – із фізичного виховання.

       А коріння цього досвіду  лежить ще глибше –  воно сягає Сквирської чоловічої гімназії П. Сувчинського, яка була відкрита в 1909 році і займала провідне місце серед гімназій Київської губернії. Сквирську міську чоловічу гімназію відносили до розряду гімназій, що мали найкращі приміщення на території  Російської  імперії. Вона відповідала тодішнім європейським стандартам.

       Гімназія належала до середніх загальноосвітніх закладів, де навчання тривало 8 років. Першим директором навчального закладу з 1 – го вересня до 7 – го   жовтня  1909 року  був І.М. Росоптовський.

       Сквирська чоловіча гімназія існувала до 1919 року, після чого вона була реорганізована у Сквирську трудову школу ім. І. Франка з українською мовою викладання. Гімназія вважалася одним з найпрестижніших навчальних закладів у Київській губернії.

      Директором  першої трудової школи був призначений Федот Микитович Іванов, колишній директор чоловічої гімназії, якого в 1922р. замінив Лев Никифорович Грубрін, що займав цю посаду до 1926 року.

     Сквирська трудова семирічна школа ім. І. Франка виховала двох героїв війни і праці: ними стали Плугатар Олексій Петрович – Герой Радянського Союзу та Козаков Микола Дмитрович – Герой Соціалістичної Праці. Усі вони були випускниками трудової школи 1928 року.

    Сквирську трудову школу ім. Франка закінчив відомий український скульптор, член Спілки художників України  Кирило Васильович Діденко.

     Існувала    Трудова школа ім. І. Франка до 1932 року, а тоді на її основі утворилася Сквирська середня школа №1, яка одержує назву “Сквирська “зразкова” середня школа.” Її директором  в 1932 році був Волинець, а згодом у 1933 – 1937 рр. – Гелетюк Зіновій Степанович.

     У 1935 році Сквирську середню школу № 1 з її першого випуску закінчило 15 учнів.

     А у 1939 році школу закінчив Микола Михайлович Ольшевський, Герой Радянського Союзу. Свято бережуть його ім’я сквиряни.    У червні 1941 закінчив 8 класів Сквирської середньої школи №1 Вадим Якович Бойко, який згодом став відомим українським письменником.

     Довоєнний випуск Сквирської середньої школи №1 дав нашій країні перших науковців: Л.Л. Дубинський – вчений в галузі ядерної фізики (його ім’я було засекречене) АН України; Анайманович Михайло Панасович – кандидат військових наук; Сологуб Микола Адамович – доктор технічних наук; Богданова (Сологуб) Ніна Михайлівна – кандидат медичних наук

       Сквирська середня школа №1 виплекала цілу плеяду учителів, які закінчили школу у довоєнні роки. Цікаво, що багато з них після закінчення педагогічних вузів прийшли працювати у рідну школу. Серед них: Клименко Дарія Никифорівна, Гурська Надія Филимонівна, Пасічник Юрій Іванович, Волотівська Марія Михайлівна, Юшко Аркадій Федорович, Левківський Микола Савович, Петюр Ольга Климівна, Луцька Ганна Микитівна, Ткаченко Марія Іванівна, Демчик Володимир Дмитрович, Кравченко Микола Гнатович, Столяренко Антон Юхимович, Галетюк Марія Онисимівна.

      Відразу, коли була визволена Сквира від фашистських окупантів 29 грудня 1943 року, у Сквирському районі почала відновлюватись робота шкіл. Уже в січні 1944 року тимчасово виконуючим обов’язки директора школи було призначено Кошарного Мефодія Никифоровича. З вересня 1944 року директором школи була Бокач-Тютюнник Н.І(1944-1946). Вона була першим директором в повоєнні роки. Наступні директори: Дальниченко Тимошенко А.М.(1946-1947), Цемоха Г.С.(1947-1953),Тимошенко А.М.(1953-1954), Кушніренко К.М.(1954-1955), Ніколаєнко А.В.(1955-1959), Козлов В.Д.(1959-1961).

      У 1945 році були введені золоті та срібні медалі у загальноосвітніх школах за відмінні успіхи по закінченню школи. У цьому році були присуджені і в Сквирській середній школі №1 одна золота та одна срібна медалі.

  Всього у 40 – х – 50 – х роках школу №1 закінчило 14 медалістів.

  У 40 – 50 –х роках як філіал Сквирської школи №1 працювала на Хуторах Довгалівська початкова школа. У ці ж роки у школі був сильний склад учителів російської мови і літератури: Василівський Олексій Трохимович, Мухіна Олена Олександрівна, Скоромний Григорій Іванович, Подружко Тамара Іванівна, Василенко Любов Іванівна.

  Суспільні дисципліни ( зокрема історію ) у повоєнний час читали у школі Гольденберг Ніна Львівна, Ніколаєнко Афанасій Власович, Полянська Зінаїда Ісаківна, Васильєва Віра Іванівна.

   Іноземну мову разом із Ганжою О.А. читав Левківський М.С.

  Учителі природничого циклу: Кравченко М. Г., Клименко Дарія Никифорівна, Піддубна Марія Іванівна, Мороз Леонід Корнійович, Пасічник Юрій Іванович, Козлов В’ячеслав Дмитрович, Петюр Ольга Климівна, Коваленко Григорій Михайлович.

    Учителі фізкультури: Зальманович Лев Володимирович, Кривоконь Володимир Петрович, Потоцький Антон Ілліч.

      Серед випускників Сквирської середньої школи №1 з 1945  по 1960 рр. вийшло близько 25 науковців – докторів і кандидатів наук. З числа випускників  повоєнних випусків троє стали письменниками: Роберт Степанович Третьяков, Олександр Олексійович Василівський, Валентин Олександрович Музиченко.

     На Сквирщини розвинувся талант відомої не лише на Україні, а й за її межами народної артистки України Елеонори Пилипенко – Миронюк, випускниці Сквирської СШ №1 1954 року.

 Михайло Васильович Гордовенко ( вип.. 1957 р. ), шахтар, став героєм України.

    Першими відмінниками народної освіти України в школі стали учителі, які на педагогічній ниві  пропрацювали більше 20 років: Аврамчук Левко Іванович, Ганжа Олександра Аркадіївна, Голков Абрам Мойсейович.

     У 1961 році Сквирську середню школу №1 очолив ветеран війни і праці Савченко Анастасій Варнавович.

.  У 1968 році постановою Ради Міністрів України № 21 від 16 січня Сквирській середній школі 31, де вчився герой, присвоєно ім’я М. М. Ольшевського. З того часу 16 січня у школі стало Днем пам’яті Героя. А у серпні 1976 року було відкрито пам’ятник М. Ольшевському (бюст пам’ятниа зробив колишній випускник школи, скульптор К.В. Діденко.)

    У 1967 році школа за підсумками змагання нагороджена Пам’ятним прапором.

   У 1970 році Сквирську середню школу №1, якій було присвоєно імя М.М. Ольшевського, очолила Катерина Григорівна Лавренко, заслужена вчителька України (1968 р.) Школа продовжувала працювати за кабінетною системою. На кінець 1977 року тут було 17 навчальних кабінетів, автоклас, кабінет здоров’я, три майстерні ( столярна, слюсарна, швейна ).

З 1970 року у школі з'явилась  цікава форма позакласної роботи, яка потім поширилася в районі – проведення предметних тижнів.

      З 1976 року школа №1 стала базовою школою сектора методики літератури НДІ педагогіки України, і тут часто зустрічалися з учителями академік О. Р. Мазуркевич, кандидати  філологічних наук Н. І. Волошина,        З. О, Шевченко, Н. І. Падалка, О. М. Бандура.

     Досвід роботи з учнівської творчості демонструвався на екранах Українського телебачення ( “Живе слово,” 1982 рік).

     У 70 –  80 – х роках досвід роботи з фізичної культури Сквирської СШ №1 став відомим не лише в області, а й Україні. Ним зацікавився НДІ педагогіки України. Заслужена вчителька України, яка його організовувала у школі, Тарасенко Марія Степанівна неодноразово брала участь у республіканських та всесоюзних педагогічних читаннях і конференціях. У школі проводились республіканські та обласні семінари з фізвиховання. У 1977 р. школа №1 здобула першість у змаганнях шкіл республіки з фізвиховання і була нагороджена грошовою премією. Досвід роботи школи був відзначений бронзовою медаллю на ВДНХ в Москві. Саме в цей час ( у 70 –80 – х роках ) чотири випускники Сквирської СШ №1 ім. М. Ольшевського стали чемпіонами світу та Олімпійських ігор з ручного м’яча та велоспорту, заслуженими майстрами спорту міжнародного класу ( Панчук – Коломієць Людмила, Гуменюк Микола, Гудзь Людмила, Дячук Оксана ).

       У 1984 році директором Сквирської середньої школи №1 ім. М. Ольшевського став молодий учитель математики, згодом відмінник освіти України і учитель – методист Юхимчик Віктор Павлович.

     Саме в цей час Гнідинська 8 – річна школа Бориспільського району на Київщині у 1988 році започаткувала уроки народознавства. Педагогічний колектив Сквирської СШ №1 одразу підхопив цю інновацію, таку потрібну для розвитку національної школи в Україні, для формування у підростаючого покоління національної свідомості через відродження народних традицій. Під керівництвом завуча школи  Цимбалюка В.І. була розроблена авторська програма з народознавства для 1 – 11 класів, яку затвердило Міністерство освіти України, і почалося проведення таких уроків по всіх класах спочатку щомісяця, а потім щотижня.Саме за утвердження таких народознавчих традицій у школі нею почали цікавитися науковці, методисти не лише в області, а й республіці. А коли в незалежній Україні був відкритий  Інститут народознавства, з ним були встановлені  найтісніші зв’язки, і тут не один раз був сам академік Кононенко Петро Петрович.

      До 75 – річного ювілею школи навчальний заклад був нагороджений Грамотою Міністерства освіти України, а в 1988 році, коли школа відзначала 20 – річчя з дня присвоєння їй імені героя – випускника  М М.Ольшевського, за організацію краєзнавчої роботи – грамотою Київської обласної станції юних техніків.

     Другою великою подією у 80 – х  роках було відкриття педагогічних класів на базі школи ім. М. Ольшевського. Перший педагогічний клас при школі №1 був відкритий у 1989 році. У ньому було зібрано 28 учнів, які готувалися до вступу в вищі навчальні заклади з десяти профілів ( навіть з фізкультури ). Припинили існування педагогічні класи у 1994 році, коли Сквирську середню школу №1 реорганізували, перетворивши на два окремі заклади: школу і ліцей.

     Сквирська середня школа №1 ім. М. Ольшевського завжди славилася тим, що тут працював  сильний педагогічний колектив. Варто підкреслити, що у 60 – 80 –х роках серед учителів школи “1 було більше 25 відмінників народної освіти, більше 30 учителів, які закінчили цю школу.

     Найбільший слід у свідомості дитини залишають перші вчителі. У початковій ланці в Сквирській школі №1 працювали талановиті вчителі – ветерани і молоді педагоги. П’ять із них були нагороджені знаком “Відмінник народної освіти”: Луцька Ганна Микитівна, Тре губ Нінель Дмитрівна, Аврамчук Левко Іванович, Ляхніцька Надія Петрівна, Бойко Надія Іванівна. Продовжували працювати учителі – ветерани: Пікульська Антоніна Петрівна, Іщенко Катерина Федорівна, Удод Галина Іванівна, Це мох Ніна Савівна, Радкевич Ніла Філімонівна, що мали великий досвід роботи, яким ділилися з своїми молодими колегами: Пугач Любов’ю Сергіївною, Владєєвою Наталією Володимирівною, Соляник Наталією Леонідівною, Городенко Оленою Іванівною, Боговик ( Біляр ) Оксаною Петрівною,    Ткаченко ( Підгорною ) Оксаною Володимирівною, Очеретяною Тетяною Михайлівною, Бондар Лідією Василівною, переважна більшість яких були випускниками цієї школи.

    З 1994 року по 1999 рік директором школи працював Ткаченко Олександр Дмитрович, а з1999 року і нині Сарафинюк Леонід Васильович. Навчався і працював у стінах школи учитель-методист,відмінник освіти України, Заслужений вчитель УкраїниЗаболотний Олександр Вікторович.

   Контингент учнів у школі нараховує - 289 дітей, працює 46 педагогів. Учні школи є призерами предметних олімпіад, конкурсів МАН, інших конкурсів та спортивних змагань.